Веселкова Школа - Блог

Підручники

Wed, 02 Oct 2019 06:21:00 +0000

1. Експериментальна програма «Веселковий дошколярик» (Ю.Б.Пінчук)

Ю.Б. Пінчук

Навчальний посібник для дошкільнят «Веселковий дошколярик»

Ужгород, вид-во Олександри Гаркуші, 2006-2007

Робочий зошит до посібника «Веселковий дошколярик»

Ужгород, вид-во Олександри Гаркуші, 2006-2007

Ю.Б.Пінчук, Л.В.Бердар «Веселкова абетка», Тернополь, вид-во

«Мандрівець», 2006

1. Експериментальна програма «Веселковий дошколярик» (Ю.Б.Пінчук)

1. Експериментальна програма «Веселковий дошколярик» (Ю.Б.Пінчук)

Робочий зошит до посібника «Веселковий дошколярик» Ужгород, вид-во Олександри Гаркуші, 2006-2007	Ю.Б. Пінчук Навчальний посібник для дошкільнят «Веселковий дошколярик» Ужгород, вид-во Олександри Гаркуші, 2006-2007	Ю.Б.Пінчук, Л.В.Бердар «Веселкова абетка», Тернополь, вид-во «Мандрівець», 2006

2. Експериментальна програма з математики «Математична веселка» для 1-4 класів «Веселкової Школи» (Кирик М.Ю., Лендел М.М., Капустей І.І., Пінчук Ю.Б.)

Ю.Б. Пінчук

Навчальні посібники «Веселкова математика» для першокласників (частина 1-4), Ужгород, вид-во Олександри Гаркуші, 2006-2007

Робочий зошит до посібника «Веселкова математика»,

Ужгород, вид-во Олександри Гаркуші, 2007

3. Експериментальна програма з навчання грамоти «Веселкові літери» для 1-го класу (Кирик М.Ю., Пінчук Ю.Б., Бердар Л.В.)

Ю.Б. Пінчук, Л.В.Бердар

навчальний посібник для першокласників «Веселковий буквар» (частина 1-4),

Ужгород, вид-во Олександри Гаркуші, 2006-2007

Робочий зошит «Веселковий школярик» («Веселкові літери», «Веселкові друкарики») – частина 1-4.

Ужгород, вид-во Олександри Гаркуші, 2006-2007

Ю.Б. Пінчук, Л.В.Бердар

«Веселкові розповіді» книга для читання у першому класі (частина 1-2)

4. Експериментальна програма і посібник із зоогеографії для 2-го класу «Хто де живе?» (малюємо тварин – мешканців різних континентів) – Ісак О.І., Пінчук Ю.Б.

5. Експериментальна програма «Географія для майбутніх мандривників»

Курс за вибором для 3-4 класів (Ю.Б.Пінчук, А.І.Пелехата)

Ю.Б.Пінчук «Географія для майбутніх мандрівників»

Посібник для учнів 3-4 класів

6. Експериментальна програма та посібник «Вівчаємо фізику». Курс за

вибором для 4-5 класів (Урста А.П.)

7. Експериментальна програма та посібник «Я і природа». Курс за

вибором з біології для учнів 1-4 класів (Ісак О.І.)

8. Експериментальна програма «Машина часу». Курс за вибором з історії

для 3-4 класів (Пінчук Ю.Б., Хандра О.Ю.)

Ю.Б.Пінчук

«Машина часу». Посібник з історії для учнів 3-4 класів

9. Експериментальна програма позакласного читання для 2-4 класів

«Подорож древніми міфами, легендами та оповідями».

10. Експериментальна програма та курс за вибором з хімії для 4-5 класів

«Хімія-чарівниця» Ужгород, вид-во Олександри Гаркуші, 2006-2007

11. Експериментальна програма з музики «Музична веселка» для 0-4

класів (Бердар Л.В.)

12. Експериментальна програма з інтегрованого курсу мистецтв за вибором

для 1-4 класу Веселкової Школи "Знайомимося зі світовою культурою"

(Параска М.М., Пінчук Ю.Б.)

Результати використання

Протягом перших півтора-двох років навчання ігрова система навчання поступово заміняється спочатку інтегрованими, а потім більше поглибленими уроками за курсами основної школи, практичними роботами, дослідами, експериментами. Уже до початку третього класу діти готові до поглибленого вивчення будь-якого предмету.

Всі вчителі, які працюють за нашими програмами, відзначають високу творчу активність учнів, діяльний інтерес до пізнання, спонтанний розквіт всіх здібностей.

В 3-х і 4-х класах уроки побудовані у великій мірі на досліді, практиці, експерименті. Це уроки, на яких до знань можна «доторкнутися» своїми руками, самостійно вивести той чи інший закон.

Усі діти, що працюють за «веселковими» програмами, мають менталітет справжніх дослідників, глибокий інтерес до знання, вміло користуються різноманітною інформацією.

Термін використання

Усі програми пройшли успішну апробацію протягом 2-3 років.

Презентація Веселкової школи

Mon, 30 Sep 2019 12:27:00 +0000

Різниця між числом і цифрою.

Sat, 31 Aug 2019 10:40:00 +0000

Гра допомагає зрозуміти різницю між числом і цифрою.

Для дошкільнят і першокласноків

Сім ключів від "Веселкової Школи"

Tue, 07 May 2019 06:58:00 +0000

Цвет горизонтальной линии

"Веселкова школа" - це не одна конкретна школа, а творча лабораторія, в якій вже понад двадцять років створюється і апробується нова освітня система, що дозволяє дітям вчитися з радістю.

За ці роки кілька тисяч дошкільнят і молодших школярів з різних міст України та Італії вчилися за цією системою, стрибаючи по числових доріжках, співаючи математичні та географічні пісеньки, друкуючи різнокольорові букви в великих прописах, малюючи за допомогою овалів і ліній рослини і тварин різних континентів, граючи в наукові гри.

Перші "веселкові першокласники" вже виросли і легко вступили в найпрестижніші вузи. Вони відрізняються від однолітків, які навчалися за держпрограмою, не тільки міцнішими і глибокими знаннями, а й системним поглядом на життя, умінням комплексно вирішувати різні проблеми, швидко знаходити найпростіше і вірне рішення. Це дослідники, музиканти, менеджери, творчі та щасливі люди майбутнього.

Що заважає іншим дітям - українським, російським, італійським та іншим - вже зараз вчитися в Школі Майбутнього?

НІЧОГО, оскільки є вже виданий і апробований комплект підручників для дошкільнят і молодших школярів.

Цей комплект отримав диплом другого ступеня на всеукраїнському конкурсі "Школа Майбутнього", в якому взяли участь двадцять областей країни.

А електронні курси по зоогеографії, біології, географії, фізики, хімії, історії і навіть астрономії ̶ предметів, що традиційно вивчаються в середній школі, дозволяють молодшим школярам доторкнутися до таємниць серйозних наук і полюбити їх ще в початковій школі.

Підручники містять всі методичні рекомендації для вчителів. Їх впровадження не вимагає ні фінансових вкладень, ні спеціальної підготовки педагогів, ні тренінгів, ні семінарів. Більш того, навіть батькам під силу займатися з дитиною вдома за цими підручниками. Для цього потрібно зовсім небагато часу і бажання провести його разом з малюком в захоплюючих пізнавальних іграх.

Как вырастить счастливого человека

Mon, 22 Apr 2019 09:51:00 +0000

У меня четверо детей, которых я родила в 21, 37, 40 и 42. Разница между первенцем и младшими детьми колоссальная. Старший сын очень востребованный специалист, но в свои 39 все еще холостяк, настороженно относящийся к миру, людям. Младшие - тоже почти профессионалы, каждый в своей области, не боящиеся дружить, любить, творить. В отличие от младших, первенца трудно назвать счастливым человеком.

Сейчас, когда все мои дети стали совершеннолетними, я могу сформулировать наш секрет счастья.

Как вырастить счастливого человека

Беременность и роды - тест на готовность к счастью

Счастливая беременность - не пустые слова. Ребенку все равно, как и где вы будете носить его и рожать. Ему важно, что вы при этом чувствуете - радость и вдохновение или страхи и сомнения. От этого во многом зависит его, а значит, и ваша судьба.

Он родился - дома, в больнице или в чистом поле, бывает ведь и такое. В этот момент для него важно лишь одно - взять в ротик мамин сосок и ощутить блаженство, защищенность.

Если его туго запеленать и оставить одного в тесной клеточке-кроватке, он на всю жизнь подсознательно запомнит это ощущение предательства, вселенского одиночества и уже не сможет доверять ни своим родителям, ни другим людям, ни миру.

Старшего я рожала в лучшей советской клинике, младших - дома, в надувном бассейне. Старшего отдавала в ясли, детсад, больницу. Младшие воспитывались дома, не зная врачей и лекарств.

Надо ли удивляться тому, что отношения со старшим сыном не задались? Мы почти не видимся, живем, как чужие люди, и я ничего не могу с этим поделать. Попытки поговорить по душам каждый раз заканчиваются агрессией и перечислением детских обид, за которые я неоднократно просила прощения. Не помогло.

С младшими я ругаюсь, обнимаюсь, говорю обо всем на свете. С самого их рождения мы не расставались ни на миг. И сейчас они тянутся ко мне, хотя и научились жить самостоятельно. Скайп нам в помощь - можно говорить часами, делиться радостями и неудачами, вместе творить, советоваться друг с другом. Да, у них есть чему поучиться. Дети - очень мудрый народ!

Мы не умрем!

В повести "Сережа" прекрасной писательницы Веры Пановой есть гениальный эпизод. Четырехлетний Сережа приходит после похорон прабабушки и спрашивает отчима: "Мы, что ли, все умрем?" Так ему сказала тетя Тося, которой невдомек, что эта фраза может навсегда лишить малыша радости. К счастью, молодой отчим любит Сережу и сразу возвращает ребенку утраченную радость - тетя Тося, мол, пусть как себе хочет, а мы с тобой никогда не умрем .

- Никогда? - уточняет Сережа.

- Никогда! - твердо отвечает отец.

Ребенка не обманешь. Для того, чтобы так ответить, нам самим нужно верить в свое бессмертие.

А ведь мы и правда никогда не умрем! И неважно, идет ли речь о бессмертии души или о бессмертном теле, которое нам рано или поздно подарит эволюция.

Вера в бессмертие дает силу, радость, счастье - и нам, и нашим детям.

Поиграй со мной!

Нашему щенку полгода, и он очень любит играть. Стоит выйти из дома, как он бросается к нам и пачкает грязными передними лапами одежду, всячески выражая свою любовь. Он очень умный, все понимает. И сегодня, когда я громко крикнула на него, сразу отошел и долго сидел на крыльце, понурив голову, обиженный, грустный. Я приласкала его, пошла с ним гулять. Он послушно следовал за мной, но в его глазах больше не было ни радости, ни любви. Я убила в нем все это, как убивала в своем старшем сыне.

Не слишком ли большая плата за чистую одежду?

Мы не виноваты в том, что не умеем играть с детьми. Нас этому не учили. И я придумала веселые обучающие игры, которые так милы сердцу родителей. Ведь ребенок не просто играет, а учится читать, считать и даже писать.

Ребенку все равно во что играть! Главное, чтобы с вами! Он с радостью прыгает по числовым дорожкам, складывает в слова "говорящие буквы", рисует в крупных прописях! И все счастливы.

А то, что при этом малыш становится исследователем, творцом, а потом лучшим учеником в классе - всего лишь приятный бонус.

Потому что нет ничего важнее, чем жить - играть, учиться, работать - с радостью.

Веселкові пісні

Fri, 05 Apr 2019 11:39:00 +0000

до майбутнього цифрового підручника Веселкова Школа

spyiankovij_pidruchnik.jpg

Ю.Б. Пінчук, Л.В. Бердар "Співанковий підручник", 2009, видавництво Олександри Гаркуші. Ужгород.

Джерело: Ю.Б. Пінчук, Л.В. Бердар "Співанковий підручник", 2009, видавництво Олександри Гаркуші. Ужгород.

Музичний шрифт створила Л.Бердар
Намалювала художниця А.Дурда

Купити
автор тексту
Ю.Б.Пінчук,
переклад українською - Л.В.Бердар
veselkova_pisnya.mp3
Стрічки веселки
в небі з`явились --
землю, омиту дощем,
прикрасили.
Колір червоний --
радість несе,
жовтогарячий --
здоров`я дає.
Жовтий -- веселість,
зелений -- любов,
спокій в душі
дарує блакитний,
синій упевненість,
мудрість ясну,
а фіолетовий --
тайни красу.

Автор музики
Міра (вік 7 років)
тепер студентка
Львівської консерваторії

виконавиця пісень
(Марія Лендєл)
аранжувальник-акомпаніатор
(Любов Бердар)
Це лише одна пісня, всього їх біля 120...
На тему кольорів веселки теж немало -- 11

Далі буде...

Інноваційна аудіо-візуально-кінестетична технологія навчання шестиліток.

Sun, 31 Mar 2019 17:38:00 +0000

Веселкова Школа - це освітня система з комплектом виданих підручників і можливістю он-лайн навчання для дітей від 4 років до 12. Система відзначена дипломами на всеукраїнських конкурсах, як кращий проект школи майбутнього. Не вимагає спеціальної підготовки педагогів і матеріальних вкладень.

Школам і дитячим садкам

також це дослідження можна прочитати в нашому блозі

Зміст

ВСТУП

І. ТЕОРЕТИЧНА БАЗА ІННОВАЦІЙНИХ ПІДХОДІВ У НАВЧАННІ ШЕСТИЛІТОК

ІІ. ІННОВАЦІЙНІ ДО НАВЧАННЯ ГРАМОТИ ТА РОЗВИТКУ МОВЛЕННЯ ШЕСТИЛІТОК

ВИСНОВКИ

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

Додаток 1

Психофізіологічні особливості сприймання навчальної інформації

Додаток 2

Психофізіологічні особливості сприймання навчальної інформації шестилітками

Додаток 6

Ігри підготовчого періоду:

Додаток 7

Переваги інноваційної аудіо-візуально-кінестетичної технології навчання

Додаток 8

Новітні прийоми, засоби навчання грамоти

Додаток 9

Розвиток творчості, креативності на уроках навчання грамоти

Додаток 10

Додаток 11

Результати впровадження аудіо-візуально-кінестетичного принципу

Додаток12

Інноваційна оздоровчо-пропедевтична технологія навчання математики в початковій школі

5. видиво частина 2

Зміст

Закарпатський інститут післядипломної педагогічної освіти

ІННОВАЦІЙНА АУДІО-ВІЗУАЛЬНО-КІНЕСТЕТИЧНА ТЕХНОЛОГІЯ НАВЧАННЯ ШЕСТИЛІТОК

Пінчук Юлія Борисівна, автор технології

Кірик Марія Юріївна, методист кабінету

дошкільної і початкової освіти

Закарпатського ІППО

Науковий консультант: Химинець В.В.,

завідувач кафедри педагогіки, психології та

теорії правління освіти, заступник директора з

науково-методичної роботи Закарпатського ІППО,

доктор фізико-математичних наук, професор

Ужгород - 2011

ВСТУП

Особливістю сучасної початкової школи є те, що діти приходять до неї з різним рівнем готовності до навчання, неоднаковим соціальним досвідом, відмінностями у психофізичному розвитку.

Перехід до навчання дітей з 6-літнього віку викликає багато запитань у психологів, педагогів стосовно методів та прийомів роботи з шестилітніми дітьми. Виникають труднощі під час навчання дітей грамоти та їх розвитку мовлення на початковому етапі навчання.

Актуальність пошуку інноваційних підходів до навчання шестиліток в тому, що навчання грамоти та розвиток мовлення шестиліток слід розглядати через призму психолого-лінгвістично-дидактичних аспектів з метою визначення найбільш важливих складових елементів педагогічної психології та сучасної методики початкового навчання мови, організації навчально-виховного процесу з урахуванням індивідуальних особливостей сприймання, усвідомлення, запам’ятовування та відтворення навчального матеріалу. Вони складають інваріантну її основу. Пошук таких варіативних складових, що можуть доповнити систему навчання грамоти і розвитку мовлення шестиліток, мають будуватися на інноваційних підходах у вивченні мови в початковій школі.

Процес навчання читання, письма і розвитку мовлення є неподільним, взаємозалежним з психологічної, лінгвістичної і дидактичної точки зору у контексті конкретної системи – навчання грамоти, які є компонентом загальної мовної системи. Сукупність певних елементів, одиниць, частин, об'єднуваних за спільною ознакою, призначенням саме становить структуру, яка позначає той спосіб, у який проявляються властивості окремих елементів у контексті даної системи. Проаналізувавши поняття структури системи, визначивши складові, спробуємо вибудувати комплексну інтегративну систему навчання грамоти і розвитку мовлення, визначити її елементи.

І. ТЕОРЕТИЧНА БАЗА ІННОВАЦІЙНИХ ПІДХОДІВ У НАВЧАННІ ШЕСТИЛІТОК

Історичний огляд методів навчання грамоти ХІХ-ХХ ст. засвідчує, що сучасному аналітико-синтетичному методу передувало кілька методів (букво-складовий, складовий, звуковий і синтетичний). Пошук ефективного методу навчання грамоти був тривалим і продовжується сьогодні.

Шестилітні першокласники вимагають нових підходів у навчанні, в основі яких лежать вчення про особливості сприймання (зорового, слухового й кінестетичного (дотик), мислення, уваги, усіх видів пам'яті (мимовільної і довільної), ліворукості тощо. Педагогічна практика засвідчує, що для першокласників-шестиліток потрібні такі методи, прийоми, засоби навчання, які враховували б усі переваги й недоліки вже існуючих, нові психологічні, лінгвістичні, методичні дослідження та вікові особливості дітей і були б придатні для роботи з дітьми з різним типом пізнавальної діяльності.

Кінцевим результатом наукового системного дослідження є уявлення про її принцип цілісності. Він передбачає розгляд об’єкту з двох позицій: у співвіднешенні початкового курсу (частини цілого) навчання грамоти і мовленнєвий розвиток із загальною мовною освітою та внутрішній розподіл самої системи з виділенням її елементів, властивостей, функцій і їх місця в рамках цілого. Уявлення про цілісність мовної системи конкретизується через поняття зв’язку. Різні типи стійких зв’язків утворюють, на думку В.Г.Афанасьєва, структуру системи, тобто забезпечують її упорядкованість. Характер цієї упорядкованості, її спрямованість характеризують організацію системи.

Взявши за основу наукове дослідження системи (В.Безпалько, Л.Вікторової, Т.Ільїна, Н.Кузьминої)[3, 5, 6, 7] про взаємозв’язки між її частинами, спробуємо дослідити навчання грамоти і розвиток мовлення першокласників як інтеграцію її складових частин (читання, письмо, мовлення) і взаємозалежність між її ними, що і становить упорядковану систему, тобто комплексний системно-інтегративний процес з аудіо-візуально-кінестетична технологія навчання грамоти і мовленнєвої діяльності першокласників (див. Додатки 3, 4, 5).

Що стосується початкового етапу пристосування до нового шкільного життя, слід зазначити: всі шестилітні діти переживають труднощі адаптації. У дітей підвищується тривожність, знижується рівень емоційного комфорту. Вони напружені не лише фізично, але й психологічно. У деяких з’являються млявість, плаксивість, дратівливість, порушується сон та апетит, інші, навпаки, збуджуються. У адаптаційний період усі діти стомлюються внаслідок навчальної діяльності та перевантаження.

Практика засвідчує, що тільки за відносно сприятливих умов організації навчання психологічна напруженість зазвичай починає поступово зменшуватися (десь через 1,5 - 2 місяці). У більш жорстких умовах вона зберігається, викликаючи подібні ефекти як на психологічному, так і на соматичному рівнях. Крім цих загальних проблем навчання першокласників, з’являється ще одна, пов’язана з індивідуальними особливостями кожної дитини.

Навчання грамоти і розвиток мовлення першокласників – це складний початковий процес, в основі якого лежать філософські, діалектико-матеріалістичні, психологічні, лінгво-дидактичні вчення. Методика початкового навчання мови будує свій науково-методичний апарат на філософському вченні про сприйняття, відчуття; діалектико-матеріалістичному вченні про дві сторони пізнання – чуттєву і логічну.

Здобутки педагогічної психології сприймання відомі набагато менше, ніж загальної. Звернемося до педагогічної психології й розглянемо психологічні аспекти навчання грамоти: сприймання, увага, уявлення, засвоєння, усвідомлення, запам’ятовування тощо. Психологія сприйняттярозглядається як класичний об'єкт інтересів наукової психології і має безпосередній зв'язок з педагогічною психологією, яка у активному стані дослідження. І от виявляється, що в цій «класичній» сфері зроблено нові відкриття, які певною мірою похитнули наші уявлення про «єдино можливий» образ світу [8].

Сприймання (за психологічним словником) – це відображення в свідомості зовнішніх властивостей, якостей і ознак предметів та явищ, що безпосередньо впливають на органи чуття. Погляди на поняття сприйняття розходяться [4, c.105]: одні вважають, що «гештальт-відчуття» – сприймання образу цілого, інші вважають, що існують тільки елементарні (одномодальні) сенсорні функції, і приписують здатність до синтезу тільки головному мозку. Сучасні науковці допускають, що сприйняття спочатку носить досить комплексний характер, але «цілісність образу» все ж є продуктом синтезуючої діяльності кори мозку, тобто це пізнавальний процес, який полягає у цілісному відображенні предметів і явищ, здатності індивіда отримувати багато наочних, звукових, тактильних і смакових вражень [4, c.144].

Особливість уваги шестиліток – це здатність зосереджуватися на предметах зовнішнього світу, більше, ніж на власних думках та уявленнях. У першокласників ще слабо розвинуті обидва види уваги (мимовільна і довільна). Її розвиток залежить від індивідуальних властивостей темпераменту, ведучої півкулі головного мозку, спадковості конкретної особистості, від вчителя тощо. Тільки активізована увага дітей сприяє навчанню. Увагу шестиліток привертає все яскраве, кольорове. Психологи розрізняють шість особливостей уваги: напрям, обсяг, інтенсивність, тривалість, розрізняльна спроможність, тематичність [4, с.167].

Слід пам’ятати, що шестирічна дитина характеризується особливістю уяви (за психологічним довідником – це мислення без змісту). За трактуванням психологів «… термінуявлення охоплює великий масив «неясних» розумових схем – аж до змістових продуктів фантазії» [4, с.183]. Психологи вирізняють три форми уявлення: подразнення (просторові образні репрезентації), реакції (жестові репрезентації) тасимволи (трансформовані значення). В уявленняфіксуються лише зовнішні властивості, образи предметів.

Мисленнєві уявлення і мовлення можуть утворювати єдність [4, 183]. Дитина уявляє те, що бачила у природі або на картині. Учням першого року навчання в школі іноді не легко уявити те, що не спирається на конкретний предмет, ілюстрацію або власний досвід. Такий некритичний підхід до образів уяви приводить до того, що дитині важко відокремити продукт своєї фантазії від реальності. Під впливом навчання уявлення дітей змінюється, її образи стають стійкими, краще зберігаються у пам'яті, стають більш різноманітними та цікавими, якщо правильно організований навчальний процес.

Засвоєння – це мета й результат навчальної діяльності (сприйняття, усвідомлення, запам’ятовування, відтворення), основа самого процесу, так стверджував С.Рубінштейн [16, с.342-354]. Це психологічне явище має дві сторони – процес і результат. Навчання грамоти і розвиток мовлення шестиліток – це початковий процес, коли тільки починаються формувати навички: читання, письма і правильного мовлення. Вже сформовані навички – це результат. І процес, і результат буде стабільно ефективними та глибоким за ряду умов: навчальна діяльність повинна мати активний, діяльний характер; процес засвоєння знань повинен відбуватися одночасно з виробленням практичних умінь і навичок, спільно з процесом набуття практичних умінь і навичок, враховуючирізновиди сприймання особистостей (включення всіх аналізаторів: зір, слух, дотик) та їх готовності до засвоєння. При цьому, сам процес засвоєння має викликати зацікавлення, позитивні емоції.

Результати нейролінгвістичного програмування дослідників Дж. Гріндера і Р. Бендлера [1, с.32-2], дозволяють усвідомити той факт, що усю інформацію зі світу і про світ людина отримує трьома каналами: вона бачить, чує, відчуває. Канали сприйняття: зір, слух і відчуття – одні з найбільш важливих фільтрів, за допомогою яких дитина (людина) відбирає з інформації, що надходить до неї ззовні, їй потрібну. Візуальним вважається те, що ми бачимо (образи, картинки, кіно); аудіальне сприймання – те, що ми чуємо (мовлення, свист вітру або дзюрчання води, відповідно інтонації, тембр, висота голосу); кінестетичне (від грецьк. кінес - «рух») – те, що ми відчуваємо (шкірна чутливість, внутрішні: м'язові, відчуття в шлунку, емоції, запах, смак).

Відтворення інформації відбувається усередині дитини (людини) вже за допомогою чотирьох репрезентативних систем: візуальної (образи),аудіальної (звуки, мелодії), кінестетичної (відчуття) і дигітальної (внутрішній діалог) [1, с.32-3].

Репрезентативна система (повторне сприйняття) – це та система, за допомогою якої людина звертається до власного внутрішнього досвіду [1, с.32-3]. Зазвичай кожна дитина, як доросла людина, більш орієнтована на один із каналів – вона проводить у ньому більше часу, краще міркує, і цей спосіб сприйняття для неї більш важливий, ніж інші. Але це не означає, що візуал нічого не чує й не відчуває. Це означає, що зір для нього більш важливий. Люди кожного типу, природно, більшою мірою користуються словами, що належать до кожного конкретного каналу. З цього слідує, що процес навчання грамоти та мовлення шестиліток слід розглядати як взаємозалежність між роботою органів зору, слуху та дотику (тактильного).

Французький філософ М.Мерло-Понті [9, c.32-33] у праці «Феноменологія сприйняття» розглядає два визначення сприймання – «…зриме - це те, що ми осягаємо завдяки очам, чуттєве – те, що осягаємо через почуття», а далі робить висновок: «Немає і не може бути фізіологічного визначення відчуття, більше того, немає і не може бути незалежної фізіологічної психології, бо фізіологічна подія підкоряється біологічним і психологічним законам». Його теорія стверджує, що сприйняття будитьувагу, а потім - увага розвиває і збагачує сприйняття. Увага - це загальна і безумовна здатність у тому сенсі, що у будь-який момент вона може бути спрямована на будь-який зміст свідомості» [9, c.53; c.55-56].

М.Мерло-Понті стверджує, що існує взаємозв’язок і взаємозалежність між зором, кольором, відчуттям і описує «своєрідний дотик очима» під час періоду становлення справжнього бачення, маючи на увазі, очевидячки, те ж саме, що й Сеченов: процес початкової ідентифікації предмета у візуальному полі. Однак, це лише побічне його зауваження, а ключові міркування все ж криються в іншому. На відміну від решти вчених він звернув увагу на те, що бачення кольорів та сприйняття на слух звуків не є якимись винятковими явищами, оскільки «синестезивне сприйняття є правилом». Існує взаємозв’язок між органами відчуття, які передаються одне через інше, не потребуючи перекладача, вони зрозумілі одне для одного і без посередництва думки» [9, с.36]. Це і є основою самостійного розуміння дітьми смислу побаченого, почутого і набування знань у процесі спостереження.

Психологічний словник «синестезивне сприйняття» пояснює як явище сприйняття, коли при роздратуванні одного органу чуття (внаслідок іррадіації збудження з нервових структур однієї сенсорної системи на іншу) разом із специфічними для нього відчуттями виникають і відчуття, відповідні іншому органу чуття [15] .

Психологія трактує, що функціональними можливостями головного мозку є кодування, а поряд з ним є дві структури, які як системні утворення очевидні вже на рівні анатомії – це «…диференціація центральної нервової системи на глибші й вищі складові виражаються також і функціях… Фланкування нервових процесів спостерігається в півкулях. Лише недавно в них розпізнали також і диференціювання функцій, яке полягає, зокрема, в індивідуальному розміщенні мовних центрів» [8, с.87].

Практика засвідчує, що психологічні, фізичні та фізіологічні особливості шестирічних дітей, порівняно з семирічними, вимагають істотних змін у методиці навчання грамоти. Разом з тим, шестирічних, як і семирічних першокласників, навчають грамоти за звуковим аналітико-синтетичним методом, розробленим ще К. Д. Ушинським. Відповідно до цього методу ознайомленню дітей з буквами має передувати етап практичного засвоєння звукового принципу рідної мови (добукварний період, 32 години), протягом якого всі учні мають оволодіти надзвичайно важливими вміннями – виконувати звуковий аналіз і синтез мовленого слова.

Незважаючи на те, що дошкільники досить добре володіють усним мовленням, робити звуковий аналіз і синтез вимовлюваного звука, слова їм практично не доводилось. До виконання дій з особливими мовними одиницями такими, як звуки людського мовлення, у добукварний період шестилітки ще не всі психологічно готові. Потреба в таких уміннях виникає тільки у 1 класі в процесі навчання грамоти. Але відповідно до програми і методики навчання грамоти у перший адаптаційний місяць навчання у школі діти мають оволодіти важливими уміннями – розрізняти на слух звуки (голосні і приголосні, тверді і м’які приголосні), склади, слова, речення тощо. У цей період відбувається «виокремлення» звукової оболонки слова від його значення та «розкладання» до нерозкладних одиниць (звуків мови) у певному порядку, співставлення звукових форм слів і з'ясування їх подібності і відмінності, співвіднесення відмінностей у значеннях слів з відмінностями у їх фонематичному складі – це логічні операції. Пригадаємо, що цей процес проходить без графічного (буквеного) позначення слова. У цьому випадку, дитина оперує не буквами, а звуками та зовсім нейтральними й однаковими для кожного звука фішками. В загальному, це дає можливість учителеві утворити загальну модель звукової будови слова, але усвідомлюють її переважно учні-аудіали. Вони добре розрізняють звуки слухом, їм залишається тільки практично позначити їх фішками, а от візуалам і кінестетикам значно важче це зробити через те, що вони сприймають значення слова, а не його звукову оболонку. Тому при проговорюванні не завжди в змозі розрізнити позицію звука в слові, твердий приголосний від м’якого тощо. Тобто, цей процес у них проходить більше механічно і з неточностями. Учням-кінестетикам у добукварний період найважче, вони хочуть діяти, рухатися займатися практичними справами, а їх заставляють робити те, що їм не властиве – слухати, аналізувати, розрізняти.

Висновки американського дослідника Р.Арнхейма [2, с.153] допомагають нам усвідомити взаємозв’язок візуального сприймання і мисленняшестилітньої дитини, пов’язати реальну форму взаємодій її елементів мовленнєвої діяльності із знаковою системою мови, системою операцій і дій, яка характеризується єдністю узагальнення, комунікації та мислення. Важливим при цьому є розуміння взаємовідношень «сприймання без мислення було б без користі, мислення без сприймання, не було би над чим роздумовувати», отже, «мислення – це в більшій мірі візуальне мислення». Таким чином, перш за все у першокласника слово асоціюється із знайомим поняттям, з предметом, а потім із звуковою оболонкою та віртуальним знаком.

Отже зауважимо, що психологічні дослідження дають підставу стверджувати, що ефективність свідомого «фіксованого» сприймання за сенсорними особливостями прямо впливають на засвоєння навчального матеріалу. Сенсорний склад сприймання багато в чому збігається з відчуттям. На відміну від відчуття специфічне у сприйманні полягає в тому, що той чи інший бік зорового, слухового, тактильного сприймання стає предметом усвідомлення, розуміння, запам’ятовування його значення для життя.

Вчитель початкових класів повинен виявити переважання в дитини того чи іншого виду репрезентативної системи на початкових етапах навчання. Хоча вона може бути виражена як дуже яскраво, так і досить слабко. Перше більшою мірою характерне для маленьких дітей, у яких спочатку розвивається лише одна з репрезентативних систем (частіше – кінестетична) і лише потім – друга - візуальна і третя – аудіальна [10, 11]. З цього слідує, що початковий період навчання грамоти та розвитку мовлення шестиліток залежить від домінуючого аналізатора в одержанні інформації, але спочатку в більшості переважає кін естетична і візуальна.

О.Пометун [13] вважає, щоб задовольнити потреби різних учнів, навчання обов'язково має бутиполісенсорним і різноманітним, тобто поєднуватиаудіо-візуально-кінестетичну діяльність на уроці. Це підтверджують і наукові дослідження, які стверджують, що 87% інформації людина отримує за допомогою зорових відчуттів, а 9% – за допомогою слуху. З побаченого запам'ятовується 40%, з почутого – 20%, а з одночасно побаченого і почутого – 80% інформації. З прочитаної інформації запам'ятовується 10%, з почутої – також 10%, а коли ці процеси відбуваються одночасно – 30%. Якщо застосовуються аудіовізуальні засоби, то в пам'яті залишається 50 % інформації, а час навчання скорочується на 20-40%.

Психофізіологічні особливості сприймання навчальної інформації шестилітками подаються в схемі для кожного виду репрезентативної системи.За переважанням одного ж виду репрезентативної системи учнів умовно поділяємо на: аудіалів, візуалів, кінестетиків [10] (див. Додаток 2).

З цього слідує, що процес вироблення первинних навичок читання, письма і мовленнєво-комунікативних умінь залежить від психологічних, фізіологічних і фізичних закономірностей сприймання особистості та її індивідуальних особливостей, в основі якої лежить вид провідної репрезентативної системи.

Узагальнюючи вищевикладене зазначимо, що аналіз наукових праць психологів засвідчує, що сприйняття, усвідомлення, запам’ятовування в кожного індивідуальне. Так як здатності людського сприйняття обмежені, доводиться вибирати найбільш важливе, а решту відсіювати. Одну і ту ж інформацію кожна особистість по-різному сприймає, усвідомлює і запам’ятовує. Відомо, що для шестилітнього першокласника найбільш продуктивна форма мислення на початковому етапі навчання – наочно-дійова, потім додається образна і нарешті – понятійно-логічна. Така тріада мислення забезпечує переробку чуттєвої інформації та її засвоєння й узагальнення у складних навчальних схемах. Ефективність результату сприймання навчальної інформації залежить і від репрезентативної системи самого вчителя – як він організує і активізується мислення дитини..

ІІ. ІННОВАЦІЙНІ ДО НАВЧАННЯ ГРАМОТИ ТА РОЗВИТКУ МОВЛЕННЯ ШЕСТИЛІТОК

Розглянемо структуру інтегративної системи навчання грамоти та розвитку мовлення шестиліток з її елементами з позиції зовнішньої та внутрішньої складових мовної системи. На нашу думку, до зовнішньої складової слід віднести:

співвідношення методологічних засад загальної методики навчання української мови і методики навчання грамоти (первинне);
загально-дидактичні й лінгводидактичні принципи, сукупність способів методів, засобів, прийомів навчання української мови і спеціальні – при навчанні грамоти (як традиційних, так і новітніх);
співвідношення загальних цілей і завдань навчання української мови до початкового курсу – навчання грамоти;
інтеграція, яка є важливим засобом досягнення єдності знань у всіх формах та типах їхнього вираження: змістовному, структурному, логічному, науково-організованому, лінгвістичному, методологічно-методичному.

До внутрішніх віднесемо:

врахування індивідуальних, психологічних особливостей та можливостей шестилітніх першокласників;
психолінгвістичні особливості навчання грамоти і розвитку мовлення;
зміст курсу навчання грамоти та взаємозв’язки між його складовими;
методика навчання грамоти, формування вмінь мовленнєвої діяльності та характеристика її складових частин.

Навчання грамоти за комплексним інтегративним підходом проходить, зазвичай, у три періоди: добукварний (8-12 уроків), букварний (закінчується в грудені-січні), післябукварний (лютий-травень).

Для успішної адаптації дітей у школі можна ефективно використати добукварний (підготовчий) період навчання грамоти. Добукварний період(адаптаційний період може тривати від 8 до 12 уроків у залежності від контингенту дітей та їх підготовки) – це період діагностики готовності до навчання; діагностування мовленнєвих, мовних і тактильних умінь і навиків. Активізація усного мовлення дітей з метою виявлення рівня володіння мовленням, мовними навиками та визначення шляхів корекції (психолог і вчитель); активний розвиток мовлення школярів, збагачення словника учнів; діагностування тактильних навиків та вибір методів, прийомів, засобів навчання.

Основна мета адаптаційного періоду – діагностика дошкільної мовної підготовки дітей, розвиток усного мовлення дітей, вправляння вад мовлення, знайомство зі школою, учнівськими правилами та планування подальшої роботи тощо.

Завдання періоду – забезпечити плавний перехід від ігрової діяльності до навчальної з найменшими втратами здоров’я дітей: організація навчання та створення сприятливих умов, що забезпечать високу мотивацію та позитивні емоції, які і є стимулом до навчання; сприяння розкриттю дитини через мовленнєву діяльність, яка їй близька, а це спілкування, гра, казка, вірш, скоромовки, лічилки, загадки; формувати і удосконалювати уміння і навички мовленнєвої діяльності (слухати-розуміти, говорити).

Навчальний матеріал: дитячі казки (знайомі і незнайомі), вірші, лічилки, скоромовки, загадки, пісні тощо.

Прийоми і засоби навчання: гра, арт-терапія, евритмія, рухова активність, театралізація.

І етап. Діагностування (уточнення) мовленнєвої підготовки дітей до школи, аналіз мовних навиків: уміння слухати, розуміти почуте; сформованість говоріння і навички читання (у дошкіллі), знання букв; виділення слів з мовного потоку, вилучення незрозумілих слів із текстів, побудова зі словом словосполучень та речень, використання слова, словосполучення у зв’язному висловлюванні.

Цей етап спрямований на ознайомлення з учнями (їхнім розумовим, мовленнєвим і мовним розвитком, ступенем готовності до школи, сформованості уявлень про навколишнє тощо). Водночас учні дізнаються про особливості шкільного навчання, засвоюють найважливіші правила колективної, індивідуальної та групової праці. Відбувається і формування дитячого колективу. Вивчення вчителем індивідуальних особливостей дитячого мовлення, перевірку промовляння звуків та робота над виправленням вад мовлення учнів.

Ознайомлення учнів з основними мовленнєвими одиницями: словом, реченням, текстом; взаємозв’язок між ними.

У добукварний період подається первинне поняття про найменшу мовленнєву одиницю – слово, словосполучення, речення. Формується уміння поширювати речення, самостійно створювати їх на основі знання складових частин і зв'язків між ними сприятиме набуванню учнями навичок створювати зв'язні тексти на задану тему. Доцільними є вступні вправи.

1. Вправи підготовчого етапу:

а) знайомства з учителем, самих між собою учнів, школою, правилами шкільного життя, шкільним приладдям тощо;

б) діагностування набутих умінь у дошкільній підготовці (інтелектуальна готовність: судження; поняття про предмети, події; вміння робити висновки, вміння слухати дорослого, сприймання вказівок, вміння правильно запитати, пам’ять; мова і мовлення дітей та ін.);

в) сприймання, розуміння, запам’ятовування та відтворення на слух віршів, казок, скоромовок, загадок; переказування почутого;

г) побудова зв’язного мовлення за почутим, побаченим (речень, запитань, складання діалогу, монологу);

ґ) закріплення основної осанки учнів під час письма; знайомство з письмовим приладдям та сіткою робочого зошита; добір кольорів, розмальовування розмальовок, малювання; письмо елементів літер тощо.

Педагогічна практика засвідчує, що у частини (біля 15 %) шестилітніх дітей слаборозвинений фонематичний слух, наявні порушення звукового аналізу і зрозуміло, що учень сприймає слово в цілому, глобально спираючись головним чином на смислову сторону, та не сприймає певної послідовності звуків у слові. В окремих учнів порушені як аналіз – з пропонованого тексту виділити слово, зі слова – склад, зі складу – потрібний звук, так і синтез – учень не може з даного ряду літер (звуків) скласти слово. Причини різні: порушення в артикуляції звуків, недорозвинений фонематичний слух тощо. Часто такі діти замикаються у собі, починають комплексувати. Саме тому в добукварний період недоцільно подавати основні поняття фонетичної будови мови, як і пропонували М.Монтессорі, Г.Доман, М.Зайцев. А починати слід саме з розвитку фонематичного слуху засобами гри (див. додаток 6). Розвивати фонематичний слух пропонуємо засобами арт-терапії та евритмії (спів та рух під музику).

У період навчання грамоти відбувається активний розвиток зв’язного мовлення молодших школярів. До учнів висувається певні традиційні програмові вимоги [14] та впроваджуючи інноваційні підходи можливо значно розширити їх без перенавантаження учнів(див. Додаток 7).

Основні мовні поняття в експериментальних класах подаються у віршованій та у пісенній формі (див. Додаток 8). Інтеграція традиційних методів і прийомів роботи над виучуваним звуком і буквою на уроці мають певну послідовність (див. Додаток 8).

Для розвитку мовлення і кращого засвоєння навчального матеріалу у букварний період пропонуємо складові поспівки, римівки, складаночки-оберталочки, наприклад:

«Ща» – два звуки в собі має:

[ш]+ [ч] її складають.

З первинним поняттям мовленнєвої одиниці – «словом» діти знайомляться у довкіллі. У період навчання грамоти знайомимо учнів з поняттями: семантика («значення слова»), словотвір («утворення слів»), морфологія («частини мови» без терміну), а також орфоепічні, орфографічні і синтаксичні відомості; вчимо ділити слова на склади; правильно назвати наголошений склад, звук; виділити звук у слові, складі; вимовити правильно всі звуки поза словом (виявляє наявність дефектів вимови); формується дикція, гучність голосу; добір та розподіл слів за тематичною групою: навчальні предмети, квіти, іграшки, кольори, ноти та ін.); вчимо узагальнювати (троянда, жоржина, чорнобривці – це квіти; ведмідь, лось та олень – дикі тварини; боровик, підберезник, підосичник, лисички – їстівні гриби) та ін.

На початковому етапі навчання важлива початкова граматична пропедевтика (див. Додаток 10).

У методиці початкового навчання мови виділяють, в основному, два принципи подачі і запам'ятовування навчального матеріалу: спіралеподібний, концентричний. Органічною частиною навчально-пізнавальної діяльності шестиліток є запам'ятовування матеріалу. Вона має базуватися на глибокому і всебічному розумінні засвоєних знань. Запам'ятовування часто здійснюється шляхом повторення – відтворення вивченого матеріалу. З огляду на спіралеподібний принциппобудови програми для 1-4 класів передбачається вивчення одних і тих самих розділів на нових ступенях навчання в більш розширеному обсязі, узагальнюються і розширюються відомості про раніше вивчені. Відомо, що коли якийсь матеріал запам’ятовуємо внаслідок багаторазового повторювання це – зазубрюємо його, не вдаючись у зміст, що формує механічну пам’ять. При відтворенні дитина може докладно повторити те, що запам’ятала, але не зможе пояснити його значення або застосувати в нових обставинах.

Концентричний принцип запам'ятовування передбачає перехід знань у оперативну, короткотривалу пам'ять, що швидко забуваються. Хоча зараз досить часто у методичних колах наголошується на доцільність блочної подачі навчального матеріалу й у початковій школі.

У традиційній методиці початкового навчання основна частина завдань мають репродуктивний характер. Вони спрямовані на актуалізацію (згадування) раніше набутих знань, чуттєвого і практичного досвіду, на які повинно опиратися засвоєння нових навичок і умінь. Учні виконуються завдання за допомогою вчителя. Перехід до наступних видів вправ передбачає постійне наростання складності завдань, організації самостійності учнів у виконанні і творчий підхід до їх вирішення, але учні не завжди готові до подолання цих складностей.

Коли ж при запам’ятовуванні найперше старатися зрозуміти засвоювану інформацію (чи результат спостереження за якимось явищем), з’ясувати всі терміни, встановити смислові зв’язки в тексті, який містить цю інформацію, а лише після цього запам’ятати даний матеріал, то це буде логічнапам’ять. Впровадження емоційного аудіо-візуально-кінестетичного принципу, що реалізується через конкретні прийоми і засоби навчання та супроводжуються елементами здоров’язберігаючих технологій (арт-терапії, евритмії, рухової, ігрової, тактильної, театральної діяльності) сприяють якісному засвоєння навчального матеріалу, корекції і збереженню здоров’я учнів та розвивають логічну пам’ять.

У експериментальних класах для навчання грамоти та розвитку мовлення шестиліток взято за основулінійно-концентричний (поступально-зворотно-поступальний) принцип – це, коли на кожному уроці учні отримують певну порцію нових цікавих для них знань, які можуть виходити навіть за рамки програми класу, разом з тим, уроків на повторення і закріплення вивченого дуже мало. Через певний час учні повертаються до раніше вивченого матеріалу, повторюють його й отримують певну «порцію» нового матеріалу за темою, усвідомлюючи його на вищому рівні. Він передбачає три рівні подання матеріалу (обов’язкове виконання програми МОН України з предмета, часткове «знайомство по дотичній» з навчальним матеріалом з даної теми на один-два класи вище та пропедевтичне ознайомлення з навчальним матеріалом основної школи).

Навчання за лінійно-концентричним принципом сприяє ефективнішому запам'ятовуванню через переведення знань у довготривалу пам'ять. Правильна організація процесу запам'ятовування дозволяє домагатися засвоєння як теоретичного, так і практичного матеріалу школярами, попереджує його механічне «зазубрювання», сприяє ефективнішому осмисленню його, розвиває творче, креативне мислення, пам'ять, морально-вольові якості. Наприклад, у першому класі повністю вивчається матеріал навчальної програми, крім того охоплюється частина матеріалу другого класу. Перевірка сформованості цих лінгвістичних умінь здійснювалась у два етапи (початок і кінець навчального року) і передбачала виконання учнями низки завдань, які були спрямовані на визначення вмінь першокласників.

Під поступальним принципом слід розуміти подачу нового навчального матеріалу на кожному уроці, який передбачає програма з української мови конкретного класу і матеріал з цієї теми, що виходить за рамки програмного конкретного класу, а пройдені вже теми ніби повторюються, як уже відомі, подається нова інформація, але на більш вищому рівні. Учні включають довготривалу пам’ять і пригадують, що про це вже чули, щось знають і кожен учень пригадує рівно стільки, скільки може та отримує у цікавій формі нову «порцію» знань з теми.

Зворотно-поступальний прийом вивчення – це повернення до раніше вивченого для того, щоб піти значно вперед на новому рівні, по новому витку спіралі («стрибнути вперед», повторивши попереднє), коли необхідні попередні знання, уміння і навики. Наприклад, учні першого класу при складанні усної розповіді вчаться замінювати підмет-іменник займенником, не зазиваючи терміна:Мого (мою, моє) собаку (кішку, кошеня, цуценя, папугу) звуть … Він (вона, воно) пухнастий (пухнаста, пухнасте). Я опікуюся ним (нею). Годуюйого (її).

Знайомство по дотичній – прийом доповнення - знайомство в ігровій формі з основними поняттями, що традиційно вивчаються у більш старших класах (основній школі). При такій системі подачі матеріалу значно інтенсифікується процес засвоєння навчального матеріалу. Щоб підготувати базу для повноцінного засвоєння учнями теми «Будова слова» в 2-3 класах, доцільно на уроках навчання грамоти практикувати систематичні вправи на творення слів, побудовані на зразках та формувати вміння вести активні спостереження за мовою. Практика засвідчує, що для закріплення уявлення про словозміну, ефективним є використання текстів із заміною певних слів предметними малюнками. Їх може скласти сам учитель як варіанти букварних, поставивши замість словоформ однакові предметні малюнки. Наприклад, ознайомити учнів з явищем словотворення, зі спільнокореневими словами як наслідком словотворчих процесів (білка-білченя, заєць-зайчиха-зайченя, качка-каченя тощо). Наступні вправи на засвоєння споріднених слів:корова-теля, вівця-ягня і т.д. Організовуючи пропедевтичні спостереження за такими словами, домагаємося, щоб діти без жодних теоретичних відомостей зрозуміли характерні ознаки споріднених слів: семантичну близькість і наявність у них однакових звуко- або буквосполук (кореня), вчимо знаходити спільні частини спільнокореневих слів, добирати споріднені слова.

У віршованій та пісенній формі подають поняття: діалог, текст, частини мови, рід, число, клична форма, звертання, тобто відбувається знайомство «по дотичній» з частиною матеріалу третього класу (будова слова, відмінки іменника (без термінів), звертання, поняття «анкета і автобіографія», вітання тощо. Переваги аудіо-візуально-кінестетичного принципу наводяться в додатку 7, результати читання і письма в додаток 11.

Усвідомлення феномену кольору для дитини, дозволило впровадити на практиці прийомдрукування кольорами літер. Це дозволяє краще сприймати і розрізняти звуки мови зоровим відчуттям (учням-візуалам) завдяки кольоровій графіці букв (червоні і сині) і забезпечує кращу ефективність сприймання, усвідомлення різниці між звуками. Нам відомо, що і раніше були спроби умовно позначали голосні і приголосні звуки, тверді і м'які приголосні, основним розрізнювальним засобом був колір: голосні звуки здебільшого позначали рожевим кружечком, квадратом або трикутником; тверді приголосні - чорним або синім; м'які - синім, зеленим чи жовтим. Вважаємо, що через різнобій умовних позначень нерідко вносилась плутанина. Окремі методисти вважають, що подібні умовні позначення жодною мірою не відображають істотних артикуляційно-акустичних ознак різних типів звуків, тобто позначення ці формальні, чисто символічні. Але практика засвідчує, що це далеко не так, навпаки, саме позначення кольором допомагають певній категорії (візуалам, кінестетикам) учнів засвоїти інформацію.

Тексти після букварного періоду носять творчий характер та сприяють формування креативного мислення учнів (див. додаток 9). У букварний і післябукварний період навчання грамоти доцільно включати вправи на формування орфографічних навиків та їх пропедевтику: складних за будовою слів, спільнокореневі слова, зацікавлюють учнів лексичні й морфологічні явища рідної мови, використовувати доцільно цікаві завдання:мухоловка = муха +…, підберезник = під +…, чорниця = … + ягода; хор-хоровод-хореографія(значення слів) тощо. Прийом цілісностісприймання навколишнього світу забезпечується внутрішньою і зовнішньою інтеграцією, тобто на уроках навчання грамоти знайомимо учнів через читання тексту з певними поняттями: ліс-множина дерев, квіти у вазі-множина квітів, кількісні і порядкові числа, дюйм - міра довжини, круг, коло та ін. (математичні); природознавчі: жива і нежива природа, рослини і тварини України, гриби, карта, планети, зміни в природі зимою, весною, літом, осінню, органи тіла людини, правила поведінки в природі, збереження здоров’я; музики: нотний стан, інструменти, ритмічний малюнок, пауза, троїста музика, танець, хореографія; сім кольорів веселки, теплі і холодні кольори, писанка, писанкарство тощо.

У букварний період навчання грамоти доцільно використати прийом «упізнавання» – психологічно комфортна ситуація, коли дитина «впізнає» літеру у слові за буквою-малюнком, ще не вивчивши її, читає слово. Так само «упізнають» учні навчальний матеріал, про який вони вже десь чули раніше, й пригадують його, як уже знайомий. Таке навчання носить розвивальний і пропедевтичний характер, тобто учні знайомляться різними засобами (пісня, вірш, по співка, рисівка) з навчальним матеріалом.

ВИСНОВКИ

В основі навчання грамоти шестиліток лежить певна система інтеграції (зваємозв’язку) асоціації сенсорного, емоційного сприйняття та психолінгвістична теорія Л.Виготського про взаємодію мовленнєвого звука та знака буквеного, їхній тісний зв'язок з назвою, розпізнавання предмета чи ознаки, запам’ятовування слова, що відповідає предмету, дії або ознаці, залучивши, при цьому всі аналізатори сприймання (зір, слух, дотик). До цього підключимо ще й асоціативний зв'язок між предметами навколишньої дійсності, мовним знаком, що його позначає, і знаком буквеним – допоможемо дитині швидше усвідомити і запам’ятати навчальний матеріал, що супроводжується елементами здоров’язберігаючих технологій.

Інтегративність та взаємозалежність навчання грамоти пояснити можна так: у процесі письмапереважає кінестетична (рукорухова) діяльність і починається вона з формування частіше в аудіальній частині головного мозку (дитина чує і внутрішньо проговорює те, що вона має написати). Наступний крок: у відповідній частині мозку (в пам’яті) відбувається актуалізація графічного образа букви, слова через візуальну діяльність (пригадування основних елементів букви, знаходження її в алфавіті, зразок на дошці тощо). Кінцевий результат досягається за допомогою кінестетичної діяльності, що контролює правильність словесного образу і здійснює візуально-кінестетичний вихід, тобто зовнішньо все це фіксується. Можна стверджувати, що у письмі беруть участь усі рецептори відчуття, але провідна роль належить візуальній. Візуальна діяльність провідною виступає і в процесі читання. Це і пояснює взаємозв’язок читання і письма тим, що вона первинна як при читанні, так і при письмі, і як референтна при аудіюванні і письмі. Психологи вважають, що її пропускна здатність у кілька разів більша, ніж у аудіальної.

Встановлено, що розвиток візуального сприймання розмірів на око і дотик досягає значної досконалості і впливає на каліграфію (красиве і правильне письмо). Всі, хто володіє правописом, користуються однаковою стратегією: через аудіальну систему, цим викликається з пам’яті зоровий образ, який там зберігається, потім правильність візуалізації перевіряється за допомогою кінестетичних відчуттів і здійснюється візуальний вихід.

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

Андреєва В.М. Такі різні діти! Що з ними робити // Початкове навчання і виховання. - 2009. - № 4. (Вкладка) - С.32-1– 32-16.
Арнхейм Р. Искусство и визуальное восприятие. - М., 1974. - 392 с.
Безпалько В.П. Основы теории педагогических систем. – Воронеж: Изд-во ВГУ, 1977. – 204 с.
Бенеш Г. Психологія. Довідник. - К., Знання-Прес, - 2007. - 510 с.
Викторова Л.Г. О педагогических системах. – Красноярск: Изд-во КГУ, 1989. – 86 с.
Ильина Т.А. Структурно-системний подход к исследованию педагогических явлений // Результаты новых исследований в педагогике. – М., 1977. – С. 5-9.
Кузьмина Н.В. Понятие «педагогической системы» и критерии её оценки // Методы системного педагогического исследования / Под. ред. Н.В. Кузьминой. 2-е изд. – М.: Народное образование, 2002. – С. 7-52.
Максименко С.Д., Соловієнко В.О. Загальна психологія / Навч.посібник. - К., 2000. - 256 с.
Мерло-Понті М. Феноменологія сприйняття / Переклад з французького під редакцією И. С. Вдовиной, С. Л. Фокина. – Санкт-Петербург "Ювента" "Наука". - 1999. - 508 с.
Кочерга О. Психофізіологічні особливості діяльності першокласників // Початкова школа. - 2003. - № 3. - С. 1-6.
Кочерга О. Психофізіологічні особливості сприймання навчальної інформації молодшими школярами // Початкова школа. - 2010. - № 6. - С.5-6
Методика викладання української мови / Под ред..Дорошенка С.І.. - К., «Вища школа», 1992. -398 с.
Пометун О. Інтерактивні методики та системи навчання. - К., 2007. - 112 с.
Програми для середньої загальноосвітньої школи 1-4 класи. – К., 2006. – 492 с.
Психологический словарь. Под общей ред. А.В.Петровського, М.Г.Ярошевского. - М., 1990. - С. 56-67.
Рубинштейн С.Л. Основи общей психологии. - Санкт-Петербург, 2000. -10 с.

Додаток 1

Психофізіологічні особливості сприймання навчальної інформації

Подробиці

Додаток 2

Психофізіологічні особливості сприймання навчальної інформації шестилітками

Додаток 6

Ігри підготовчого періоду:

«Що можна їсти?»

Показуємо малюнки, називаємо слова, а учням пропонуємо вибрати тільки ті, які їмо: картопля, помідори, тарілка, яблука, лимон, малина, корзина,олія і т.д.

«Їздимо на …». «Літаємо на..»

Просимо учнів вилучи зайві види транспорту:автобус, тачка, машина, потяг, корабель, тролейбус, метро, літак, мотоцикл, велосипед, сани.

«Упіймай слово»

Учитель пропонує тему, або її вибирають самі учні, наприклад, «Сім’я»; називати слова, учні повинні вибрати потрібне слово і подати умовний сигнал, наприклад: бабуся, товариш, батько, сусідка,сестра, подруга, мама, дідусь, вчителька, брат т.п.

«Назви звуки?»

Учитель показує малюнки різних тварин, птахів, комах, учні відтворюють звуки, які вони подають: коза – ме-ме; гуска - га-га; півень – ку-ку-ріку; курка – ко-ко; корова – му-му тощо.

«Малюнок до звука»

Виставити предметні малюнки. Учитель називає звук, наприклад: [c], [л] діти відшукують предмети, в назвах яких є названий звук: сом, калина, малина, слива, помідор, тарілка, сир, лінійка.

Додаток 7

Переваги інноваційної аудіо-візуально-кінестетичної технології навчання

Традиційні підходи

Інноваційні підходи

уточнення, збагачення. активізація словника;

удосконалення звуковимови;

удосконалення граматичної будови усного мовлення (сильний біль (ч.р.));

роботу над культурою мовлення і спілкування. (відчиніть кватирку, покладіть руки на парти;

читання вчителем невеликих оповідань з наступною бесідою за його змістом;

розповіді учнів на теми з життя дітей (моя улюблена іграшка. Прогулянка до парку. Про що розповідає ранець);

слухання і переповідання казок (з опорою на ілюстрації);

заучування напам’ять віршів (невеликих за обсягом і цікавих за змістом)

робота з наочністю сюжетного і предметного характеру (розглянути малюнок, називання предметів, зображених на ньому, а потім вказати хто що робить; аналіз деталей – складання оповідання) та ін.

дидактичні ігри «Впізнай мене», «Хто де живе»;

практичне ознайомлення з реченням: уміння виділити речення з мовного потоку; вміння знаходити межі речення; членувати речення на слова; складання речень з одного, двох, трьох слів за сюжетними і предметними малюнками у побудова їх графічних моделей; складання речень, які відповідають даним графічним моделям; розвиток діалогічного та монологічного мовлення:

робота над реченням за метою висловлювання і структурою (розповідне, питальне, спонукальне; просте і складне);

постановка запитань до вчителя, товаришів стосовно теми бесіди;

побудова зв’язних висловлювань з опорою на ілюстрацію, схему;

робота з дитячими книжками та ін.

уточнення, активізація і збагачення словника;

прийом «зіставлення» - ситуація, коли потрібно знайти схожість і відмінність у заданих букв (писаних, друкованих, великих чи малих), визначення відмінностей у написанні, правильна вимова усіх звуків рідної мови;

систематична лексико-семантична робота з метою пояснення змісту (значення) незрозумілих слів, робота з словами-діалектами;

класифікація і групування предметів за видовими та родовими поняттями;

ознайомлення учнів з граматичним матеріалом речення: робота над побудовою речень (синтаксис) – чіткість побудови речень; прості речення; складні речення; поширення речення; повні чи неповні речення; робота з деформованим реченням, текстом; складання речення за метою висловлювання і структурою (розповідне, питальне, спонукальне; просте і складне); вміння поставити розділові знаки в кінці речення; постановка запитань до вчителя, товаришів стосовно теми бесіди;

спостереження за інтонацією розповідного, питального, спонукального та окличних речень (без уживання термінів); поділ речення на слова; складання речень; поширення речень іншими словами за змістом; графічні моделі речень;

уміння самостійно добирати антоніми, синоніми, порівняння, вчаться утворювати споріднені слова;

уміння виділяти послідовність слів у реченні, складів та звуків у словах, визначати голосні, м'які та тверді приголосні звуки; визначати наголос;

вести діалог невимушено і на запропоновані теми, використовуючи традиційні мовні репліки та штампи: різні форми діалогу: інформаційно-стверджувальний, пояснювальний, вітальний, наказовий, розповідний, оцінювальний, коментуючий;

називати своє ім'я та ім’я по батькові вчителя, адресу свою, короткі біографічні дані;

практична робота з прикметниками: уточнення смислових відтінків, усвідомлення значення прикметника в мові і мовленні як важливого виражального засобу «кольорові» слова – закріплення назв основних кольорів та їх відтінків: блакитний, бордовий, пісочний, жовтогарячий та ін., ознаки: солоне, кислувате, солодке, гірке, смачненьке, бридке, чорні й жовті;

усвідомлення понять «один-багато», «багато-множина», слова – назви дій (ллє, в’є, п’є, віє, виє, діє, радіє, січе, літає, осідає тощо) - це дієслова, якщо дієслово називає дію одного предмета; якщо дієслово називає дію двох і більше предметів, має форму множини (чуємо, вимовляємо, пишемо, читаємо, ростуть, ідуть, прибрали, закували, надійшли, гукали); ознайомлення з наказовою формою дієслів (грай, співай, стрибай, сідай, пиши, лічи, гойдай тощо); спостереження за часовими й видовими формами дієслів (звуки чуємо і вимовляємо, літери пишемо і читаємо; йшли, зайшли), кличним відмінком іменника (На , мамо, квіти. На, Віко, вінок.);

уявлення про особові займенник (я, ти, ви, вони, він, воно, вони), слова, які замінюють назви предметів (живих і неживих);

уявлення про числівники: число, цифра, кількісні і порядкові числа;

уявлення про синоніми, антоніми (солодке – гірке, північний-південний);

пропедевтичні вправи на знаходження прямого і переносного значення слів; багатозначність слів; часових та видових дієслівних форм, відмінків іменників тощо;

спостереження за явищем словозміни; уявлення про словозміну, тобто слід привернути увагу дітей до семантики найпоширеніших префіксів і суфіксів (ходить, ходять, приходить; морози, поморозив); існування в мові спільнокореневих слів (здоров’я, здоров’ячко; серце, сердечко; вінок, віночок; оберіг, оберігає; язик, язичок);

уявлення про звукову оболонку слова, спостерігати за змінами, які відбуваються в семантиці у змінами у фонетико-графічній формі слова (син, лин, тин; ліс, ніс; коса, роса, носа, оса; сир, рис; лис, ліс, лось тощо);

пропедевтика ділового мовлення: анкета, автобіографія, вітання;

інтеграція навчального матеріалу з різних предметів: природознавства, образотворчого і музичного мистецтва, математики, наприклад, «Жива і нежива природа», «Планети», «Карта. Глобус», «Частини тіла», «Органи чуття» тощо; «Музичні інструменти», «Народні хороводи, танці», «Сім кольорових нот» тощо;

побудова зв’язних висловлювань з опорою на ілюстрацію, схему; складання зв’язного тексту; самостійно, послідовно і логічно складати розповіді-описи та творчі розповіді, сюжетні оповідання (7- 10 речень) з опорою на наочність, за спостереженням та по пам'яті;

робота з дитячими книжками;

пропедевтичне ознайомлення з «поетичною мовою» (ритм, рима) на матеріалі для читання; знайомство з поняттями «поети і письменники»;

вільно переказувати казки та літературні твори.

111111111111111111111111111111111111111111111111111111111111111111111111111111111111111111111111111111111111111111111

Додаток 8

Новітні прийоми, засоби навчання грамоти

Інтеграція традиційних методів і прийомів роботи над виучуваним звуком і буквою на уроці мають певну послідовність:

- демонстрація кольорової букви-малюнка (буква-імідж кольорової абетки): бачимо і називаємо слово, яке зашифроване у букві-малюнку, демонструючи наочність букви-малюнка (тварина або умовний кольоровий предмет у формі відповідної букви), назва якого починається з виучуваного звука (ведмідь, кіт, гусениця і т.д.), проговорюємо рисівку, знаходимо потрібне слово, визначаючи місце виучуваного звука в слові (на початку, в середині, в кінці). Малюнок, запропонований учителем, стає допоміжним елементом (засобом) у структурі «об'єкт-знак»;
- показ частинами тіла учнів букви;
- знайомство з друкованою і писаною літерою, порівняння їх елементів;
- аналіз звука (голосний – «співає чисто», приголосний «шумить, сичить, шипить, гуде, тарахтить» тощо);
- добір слів з виучуваним звуком та введення їх у речення;
- позначення твердого і м’якого приголосних звуків умовними схемами;
- утворення складів двобуквених прямих, відкритих (лі, сі), обернених закритих (іл, іс);
- проспівування складів на одній висоті (розвиває фонематичний і музичний слух): мі, ме, ма, мо, му; сі, се, са, со, су (вправа записана на дошці), допомагає виробити однакове звучання голосних, сприяє розвитку органів артикуляції, виробленню чіткої артикуляційної вимови і дикції, які необхідні для виразного відтворення того чи іншого звука, слів, складів мови;
- спів римівок, поспівок, складаночок-оберталочок на вивчену літеру («І -велика,і-мала, І-матуся, і-дочка», «С-с! С-с! Літера сичала «ес», Сі-сі! Сі-сі! Заспівав цей звук із і»);
- друкування в зошитах різними кольорами (синім позначають приголосні, червоним – голосні) сприяє розрізненню голосних і приголосних звуків (учням-візуалам та кінестетикам), забезпечує взаємозв’язок читання і письма (підсвідоме приговорювання, читання про себе слова), пришвидшує формування навички читання; активізує включення всіх органів сприймання; розвиває дрібну моторику кисті руки тощо;
- ознайомлення з графікою друкованої та прописної малої і великої букви: порівняння, аналіз і синтез її елементів, знаходження схожості та відмінності;
- добір слів із виучуваним звуком та визначення місця звуку у слові (на початку, середині, в кінці слова);
- нетрадиційне вивчення букв я, ю, є, ї(йотовані): вчитель демонструє змішування (практично) фарб двох кольорів (синю і червону), учні роблять висновок, що утворюється – третій колір, який не схожий на жоден із взятих, тобто це букви, які поєднують у собі приголосний [й] та один з голосних звуків [а], [у], [е], [і]. Закріплюються знання у спів римівки: «В Ябуває – ну й дива! То один звук, а то й два!»;
- особлива увага приділяється розрізненню приголосних, м’якість яких обумовлена літерами і я, ю, є, ї, ь подається учням у формі казки, наприклад: «До приголосного звука [с] приходить у гості голосний [і]. Голосний звук [і] дуже любить приносити подарунки і приніс з собою подушечку та запропонував господарю сісти на неї, той зразу став добрим і м’яким. Звук [с] запросив у гості до себе голосного звука [и], той, ідучи в гості подарунка не приніс господарю. Змушений був господар сидіти з гостем без подарунка, на твердому ослінчику» ( – [=] – м’який приголосний ; [–] – твердий приголосний)
- ( )
- читання римівок вчителем та знаходження слів з виучуваним звуком учнями, наприклад, (Відпочить ведмедик сів, соковиті вишні з’їв), визначення місця звука у словах;
- вивчення правил у формі пісні, наприклад, закріплення голосних і приголосних звуків:

«Голосні звуки всі співали,

Бо таку вже вдачу мали.

Ну, а приголосні звуки

Потерпали всі від муки.

Голосні не відцурались,

З приголосними побратались.

І гуртом слова створили,

Рідну мову збагатили»;

- тактильне дослідження букв (обведення вказівним пальцем перед написанням та читанням букви (3 рази) і вітання з нею «вітаю [в]») дозволяє учням-візуалам та кінестетикам краще засвоїти матеріал.

Таблиця 1

За аналітико-синтетичним принципом

За аудіовізуально-кінестетичним принципом

Аналіз

Виділення із тексту речень.

Поділ речень на слова.

Виділення слова для аналізу.

Поділ слова на склади.

Виділення і характеристика виділеного звука.

Позначення звука на письмі.

Запис (графічно) речення, слова, друкованих літер.

Звуко-складові моделі.

Порівняння по звучанню і графіці слова.

Аналіз

Демонстрація букви-малюнка та вивчення римівки: «Ми малюємомаляток, Побратимів-мавпеняток».

Поділ речення на слова. Загальна кількість слів у реченні, окремо з новим звуком.

Виділення слів для аналізу.

Виділення звука на фоні слів: ми,малюємо, маляток, побратимів,мавпеняток та поділу на склади ми,ма-лю-є-мо, ма-ля-ток тощо.

Правильна артикуляція звука та місце його утворення, визначення органів, які беруть участь у утворенні звука.

Спів «М-м! М-м! Мучилася буква «ем». Мі-мі! Мі-мі! Заспівала разом з «і»; спів записаних до дошці складів:мі, ме, ма, мо, му.

Визначення місця звука відносно інших (на якому місці: 1, 2, 3 і т.д., після якого звука, перед яким чується певний звук у слові).

Характеристика виділеного звука.

Ознайомлення із графічним позначенням звука буквою.

Аналіз друкованої й писаної літер, їх порівняння та друкування відповідним кольором (синім).

Звуко-буквений аналіз слів.

Синтез

Утворення складів; добір слів на звук, склад.

Утворення слів.

Утворення словосполучень, речень.

Робота з деформованим текстом, реченням.

Добір до моделі слів, речень.

Читання слів, речень, текстів.

Рукописні букви, їх засвоєння.

Відтворення складу, слова.

Читання слів за подібністю.

Нарощування голосних, приголосних: мак – маки; складів: рак – грак, пух – лопух.

Зіставлення слів за вимовою і написанням: перелаз – перелазь.

Синтез

Читання «кольорових слів»: чорний, ліловий, лимонний, сірий. Знаходження слова з виучуваним звуком та його місця в слові (лимонний).

Пропедевтичне читання «упізнавання» літер

Утворення слів за поданим складом (гра): ма…(мама, малина), мо…(молоко, молоти), мур…(мурчик), ме…(метати), мі… (місяць), ми…(мило); со…(сом), сі…(сім), ві…(сім), лим…н (лимон) т.д..

Перегляд предметних малюнків, іграшок та вибір тих, у назві яких є відповідний звук, визначення місця його у слові (автомобіль, малина, млин, міст, мак, мандарин т.д.)

Утворення словосполучень, речень.

Друкування букв, складів, слів (кольорами).

Письмо малої букви (один рядок: тактильне обведення, вітання з буквою).

Читання слів, речень, текстів.

Показ тілом букви, складів.

Моделі слів та речень.

прийом читання «кольорових» слів (за кольором) розвиває пам’ять, зір, слух, забезпечує створення ситуації успіху (прочитав, не впізнаючи букв), а це сприяє мотивації навчання, закріпленню назв кольорів;
прийом «упізнавання» незнайомих букв у слові, їх читання за малюнком-буквою сприяє ознайомленню з буквами, які вивчатимуться пізніше (пропедевтичне ознайомлення);
показ тілом чи частиною тіла образу, форм літер, складів і «живих» слів розвиває фантазію, креативність, увагу, уяву;
використання елементів театралізації допомагає психологічній і соціальній адаптації дитини в школі;
інтегровані уроки навчання грамоти: читання, письмо, друкування і мовленнєва діяльність на двох уроках.

Арт-терапія на уроках грамоти

Основні мовні поняття в експериментальних класах подаються у віршованій та у пісенній формі:

- склад:

У словах головні –

Звуки голосні.

Треба нам їх заспівати,

Щоб склади порахувати.

Часом звук голосний

Склад утворює самий.

То ж йотований, авжеж,

У словах самий знайдеш.

- перенос слів:

Ди-би- ди-би- ди-би-ди

Слово ділим на склади.

Та цього не досить,

Щоб слова переносить.

- речення, види речень:

Можемо зі слів скількох речення складати?

З одного та з багатьох. Слід запам’ятати.

Речення ти написав – крапку у кінці постав.

Речення розповідні – розповіді це малі.

Краток – три, а не одна, – думка не закінчена.

Знак питання зустрічаємо – і когось про щось питаємо.

А знак оклику ми звично стрінем у реченнях окличних.

Кожне речення ми звично

зображаємо графічно.

Речення коли написав – крапку у кінці постав.

- транскрипція: «Транскрипція, запам’ятай, іншомовне слово.

З ним на письмі передавай всі звуки в нашій мові.

Та літери ж бо зазвичай малі використовуй: [л′он], [м′йата], [нул′]».

Мовні поняття «головні та другорядні члени речення» теж легше і швидше запам’ятовуються учнями, якщо їх подати у формі пісень, наприклад:

У реченні, як у рідні, поміж слів є головні.

Ти їх, зазвичай, лініями позначай.

Слово-підмет, пам’ятай, – то є лінія одна.

Присудок вітай лініями вже двома.

Речення – це слів сім’я.

Всіх у родині поважай.

Крапками трьома другорядні зображай.

Діти весело співали. Ріки в море прямували.

Підмет , присудок знайти може пісня помогти.

Підмет перший ось – хто?– діти. Присудок усі відшукали.

Що ж робили наші діти?

Дуже весело співали.

Підмет другий ось – що? – ріки.

Присудок теж відшукали.

Всі до моря прямували.

Додаток 9

Розвиток творчості, креативності на уроках навчання грамоти

Додаток 10

Граматична пропедевтика спрямована на розрізнення слів-назв предметів, на впізнавання слів-назв предметів у мовленні; на формування умінь ставити до них питання хто? що?, уміння групувати слова з урахуванням їх тематичних значень (тварини-свійські і дикі, комахи, птахи, рослини, дерева, овочі, фрукти, гриби-їстівні, отруйні, дні тижня, пори року, місяці,планети, органи тіла людини, музичні інструменти, геометричний матеріал-квадрат, трикутник, круг, коло, циркуль, одяг (наприклад: «У шафі, в тиші, на поличках шапка, шарф, і рукавички з шубою спілкувалися, до зими готувалися»); засвоєння учнями назв істот і назв неістот (усвідомити, що назви людей і тварин відповідають на питання хто?, а назви всіх інших предметів – на питання що?); вправи, які сприяють відпрацюванню практичних граматичних умінь щодо роду, числа та відмінків іменників (кит-кити, кіт-коти, торт-торти, коса-коси, син-сини, сова-сови, лис-лиси; море-моря; зв’язок іменника з дієсловом в однині і множині у прямому і непрямих відмінках: кущ росте, кущі ростуть; бджола-бджілкою, бджілки, джерело-джерела тощо); спостереження за закінченням іменників і прикметників; міжпредметна інтеграція, тобто ознайомлення з музичними поняттями: назви нот, інструментів, композитор, наприклад:

Домовлялися дівчатка

Репетицію почати.

Міла – сіла до рояля.

Фая – феєю кружляла.

Сольфеджіо заспівала:

«Ля-ля-ля-ля!» –

Сіроока Галя.

У період навчання грамоти формуються лексичні уміння: збагачується активний словниковий запас учня; розкривається багатство лексики, різноманітність уживаних слів; виявляється наявність повторів слів; вправляння в точності, правильності вживання слів; виявлення типових помилок слововживання (діалекти, суржики) тощо.

22222222222222222222222222222222222222222222222222222222222

666666666666666666666666666666666666666666666666666666666666

Додаток 11

Результати впровадження аудіо-візуально-кінестетичного принципу

Аналізуючи результати читання слід зауважити, що на початок навчального року показники майже однакові як у контрольному, так і експериментальних класах. На кінець навчального року отримали різні результати: майже 60 % учнів контрольного класу читали на високий рівень, експериментального – 88 %; на початковий рівень прочитали у контрольному класі у 36,4%, у експериментальному – тільки у 5,9 % дітей.

Діаграма 1. Навичка читання на початок н.року Діаграма 2.На кінець навчального року

Таблиця 2.3. Графічні навичка письма на початок і кінець 1 класу

івні	Констатуючий				Підсумковий
	КК		ЕК		КК.		ЕК
	К-сть: 22	%	К-сть:17	%	К-сть: 22	%	К-сть:17	%
Високий	1	4,5	1	5,8	-	-	3	17,6
Достатній	3	13,6	4	23,6	4	18,2	7	41,3
Середній	10	45,5	5	29,4	8	36,3	3	17,6
Початковий	8	36,4	7	41,2	10	45,5	4	23,5

Результати графічних навичок на кінець навчального року досить різні, а саме, КК: високий рівень – 0 %, достатній – 18,2 %, середній – 36,3 %, початковий – 45,5 %; ЕК: високий рівень – 17,6 % , достатній – 41, 3 %, середній – 17,6 %, початковий – 23,5%.

Додаток12

Інноваційна оздоровчо-пропедевтична технологія навчання математики

в початковій школі

Актуальність теми. В останні роки в системі національної освіти розпочалася розробка та запровадження нових парадигм освіти, орієнтованих на входження нашої держави у світовий простір, на розвиток творчої особистості, запровадження інноваційних технологій, почала поглиблюватися диференціація освіти.

Особливістю сучасної системи освіти є співіснування двох стратегій організації навчання – традиційної та інноваційної. Інноваційне навчання вимагає пріоритетної уваги до конкретизації навчального змісту і методик, які формують світогляд, ціннісні орієнтації, уміння самостійно вчитися, критично мислити, здатність до самопізнання і самореалізації з високою моральністю, особистісною відповідальністю, внутрішньою свободою, налаштованістю на максимальну самореалізацію, здатністю досягати високої мети раціональним шляхом і конкретними засобами.

Демократизація і гласність, гуманізація і гуманітаризація, яка утверджується в педагогічних колективах, дають можливість учителям творчо підходити до справи навчання і виховання підростаючого покоління. Як творчість часто не відповідає тим стандартам, яка виробила на сьогоднішній день педагогіка і методика викладання предметів. У такій ситуації надзвичайно цінними й продуктивними видаються спільні пошуки педагогічної науки й практики щодо пошуку та розробки нових методик, форм, методів, засобів навчання і виховання, інтегрувати уже діючі ефективні традиційні з новітніми.

Науково-методичні дослідження та практичне впровадження нових підходів у поєднанні з ефективними традиційними в організацію навчання шестиліток показали, що діти молодшого шкільного віку, за умови спеціально організованого навчального процесу та при продуманому педагогічному керівництві, здатні повноцінно сприймати та засвоювати навчальний матеріал у кілька разів швидше та на два-три роки, випереджуючи однолітків, вивчати та сприймати навколишній світ як єдине ціле через розвиток емоційно-запитального, естетичного ставлення до дійсності, що забезпечується насамперед креативним та образним мисленням. Результати засвідчують, що можливості дитини дошкільного та молодшого шкільного віку ще не повністю вивчені.

777777777777777777777777777777777777777777777777777777777777777777777777777777777

Вундеркінди з глибинки

Sun, 31 Mar 2019 14:31:00 +0000

автор Володимир Мартин

Деркало тижня 2007 р.

Чи можуть батьки і педагоги уявити початкову школу, де майже всі учні вчаться на «відмінно» й «добре», де діти на математиці стрибають, співають і танцюють, уроки скорочені, зате програма набагато випереджає державну, де школярі хворіють набагато менше, ніж у звичайних школах, і охоче біжать на уроки?

На світлині: автор освітньої технології "Веселкова Школа" з молодшими дітьми демонструють Веселкові підручники.

«Навряд чи таке можливо, — скажуть читачі «ДТ». — Подібні школи з’являться хіба в майбутньому, та й то не в нас, а в передових країнах». І будуть неправі. Тому що «класи вундеркіндів» реально існують, причому не в якомусь мегаполісі, а в невеликих селах Іршавського району Закарпатської області. Їх «автор» — москвичка Юлія Пінчук, котра шістнадцять років тому випадково опинилася на Закарпатті.

Головне — запалити в очах дітей іскорку

Юлія Пінчук приїхала на Закарпаття у відрядження й була настільки вражена тутешніми краєвидами, що купила невеликий будиночок у гірському селі. Тут вона виховує трьох молодших дітей, завдяки котрим і з’явилася «Веселкова школа».

— За статистикою в 1-й клас приходить 20 відсотків не зовсім здорових дітей. А знаєте, скільки їх стає до кінця першого навчального року? — запитала мене Юлія Борисівна, коли ми розташувалися в її затишному будиночку за журнальним столиком. І сама ж відповіла: «70 відсотків! Це статистика Міносвіти й Мінздраву. У перші ж місяці навчання в дітей з’являються проблеми із зором, поставою, знижується імунітет, через що діти не вилазять із застуд. Зневіра у своїх силах, брак інтересу до навчання, небажання вчитися, навіть нервові тики теж, на жаль, є наслідком шкільних перевантажень. Дитина, що з радістю йде у 1-й клас, дуже скоро починає розуміти, що її обдурили — насправді вчитися нудно, важко, нецікаво. Ось чому я вирішила розробити ігрову навчальну систему для наймолодших школярів.

Нехай учителі не лякаються — на уроках використовуються всього лише ігрові п’ятихвилинки. З третьої чверті у 2-му класі на зміну ігровим прийомам приходять досліди, експерименти, практичні роботи, і діти переконуються, що «наукові ігри» набагато захопливіші, ніж звичайні.

«Веселкова» методика базується на трьох китах — Інтерес, Гармонія, Радість, скорочено ІГРа. Юлія Борисівна чудово володіє дитячою мовою, тому найскладніший матеріал уміє подати в цікавій і доступній формі. На уроках мови у «Веселковій школі» учнів за кілька занять навчать читати з допомогою «шрифту, що розмовляє», а на математиці стрибають по числових доріжках і швидко засвоюють правила, заримовані в прості віршики й покладені на улюблені, усім відомі мелодії.

— Головне — викликати в дітей інтерес, запалити в їхніх очах іскорку, — каже Юлія, — тоді вони запам’ятають засвоєний матеріал на все життя. Щоб не відстати від програми, вчителі початкової школи подеколи вимушено замінюють уроки фізкультури, малювання, співу уроками письма і математики. У нас «проблема» в іншому — діти швидко засвоюють держпрограму, а отже, у них залишається багато вільного часу. Завдяки щоденним урокам фізкультури, хореографії, музики, світової культури народжується гармонія душі і тіла, виростає не лише культурна та ерудована, а й здорова, красива, гармонійна людина.

Шість років тому елементи системи «Веселкова школа» були запроваджені як експеримент у перших класах школи в с. Довге. Сьогодні перші довжанські «веселята» вже в сьомому класі, а за «веселковою» методикою офіційно навчаються 200 першокласників і 350 другокласників у різних школах Іршавського району. Результати просто приголомшують. Тримаю в руках статистичну таблицю успішності в перших—п’ятих класах Довжанської школи за минулий навчальний рік, де «веселкові» класи подано в порівнянні зі звичайними. Відмінності в успішності колосальні. У звичайних перших класах 81,5 і 86% добрих і відмінних балів, у «веселковому» першому класі — 93%. Відмінність незначна, якщо не знати, що «веселковий» клас вела випускниця педучилища, а звичайні класи — найдосвідченіші педагоги початкової школи.

В інших класах відсоток відмінних і добрих балів становить від 24 до 72%, а в «веселкових» — від 83 до 97,6%. «Веселковий» 1-В клас отримав 40,2% добрих і відмінних балів. Цей не надто високий показник — найбільша гордість «Веселкової школи». До 1-В потрапили діти з проблемних сімей, які ніколи не відвідували дитсадка, не мали початкової підготовки і від яких відмовилися благополучні вчителі. Цей клас узяла недосвідчена вчителька, що випустила перед тим четвертий клас із низькими показниками, деякі з її учнів до кінця початкової школи так і не навчилися читати. Зате всі учні 1-В під кінець року добре читали, рахували. Одну й ту саму контрольну роботу з математики за п’ятий клас писали третій і четвертий «веселкові» класи — 47% і 81% відмінних (79 і 94% відмінних і добрих) балів — і три звичайні п’яті класи — 0—16% відмінних (29— 48% відмінних і добрих) балів.

— Учням «веселкових» класів не потрібне зубріння, вони вчаться думати, розуміти, — каже Юлія Пінчук. — Те, що необхідно запам’ятати, наприклад, таблицю множення, вчимо з допомогою пісень. Адже дитячі пісеньки запам’ятовуються на все життя. П’ять років тому моя донька-першокласниця принесла зі школи таблицю додавання й віднімання на 100 прикладів, яку потрібно було вивчити напам’ять, після чого я... забрала її зі школи. Адже дитина, що звикла зубрити, відвикає думати, тупіє. Донька продовжила заняття вдома за «веселковою» методикою. До неї охоче приєднався молодший брат. Дуже скоро чотирирічна дитина обігнала сестру. Це закономірно — чим раніше починається навчання за системою, тим кращі результати.

Дошкільнята виконували завдання, які не дуже давалися третьокласникам

Про систему «Веселкова школа» писала не лише українська, а й... італійська преса, сьогодні в цій країні за «веселковою» методикою навчається 150 дітей. В Україні з допомогою спонсорів із тієї ж Італії видано «веселкові» підручники —правда, поки що лише для першого класу (інші чекають свого часу в комп’ютері). З російської мови українською їх переклала талановита вчителька Любов Бердар, котра створила унікальний авторський курс для першокласників «Музична фонетика». «Веселкова» навчальна програма значно випереджає державну. Наприклад, множення й ділення школярі вчать тут у першому класі (за держпрограмою — наприкінці другого), у цікавій формі викладаються елементи інших — «старших» дисциплін (до творчого колективу розробників підручників увійшли закарпатські вчителі А.Турак, А.Урста, О.Ісак, чудові ілюстрації зробила А.Дурда). У цих підручниках більше ілюстрацій, ніж словесних пояснень. «Веселкові» контрольні, що їх діти із задоволенням пишуть на кожному уроці (кросворди, малюнки за темою уроку, веселі завдання), допомагають їм глибоко засвоїти матеріал, навчитися працювати з інформацією. Багато курсів (географія, історія, зоогеографія з основами малювання, біологія) ведуть учителі початкових класів із допомогою готових розробок. Фізику та хімію поки викладають фахівці.

— Мрію, щоб усі діти вчилися з радістю, — каже Юлія Пінчук, — тоді вони й стануть вундеркіндами. Ми провели колосальну роботу, створивши комплект «веселкових» підручників для початкової школи, зате тепер у будь-якій області, в будь-якому місті чи селі, в будь-якій школі з допомогою цих підручників можна виростити цілі класи вундеркіндів. У мене не було наміру втручатися в офіційну систему освіти, я хотіла допомогти лише своїм дітям. Але виявилося, що таку систему шукають. Проводять конкурси, розробляють нові підручники, тому що теперішня програма не влаштовує ні дітей, ні батьків, ні педагогів, ні навіть чиновників...

Я вирішив поцікавитися враженнями вчителів Луківської та Довжанської шкіл, що вже кілька років працюють за «веселковою» методикою.

Марія Лендєл: «Я займалася індивідуально з дітьми Юлії Борисівни Пінчук за «веселковою» системою. І дівчинка, і її молодший братик, обоє ще дошкільного віку, із задоволенням вирішували завдання, які не дуже давалися третьо- і четвертокласникам. Поступово я почала запроваджувати елементи цієї методики в своєму класі. Учні значно випереджають своїх однолітків зі звичайних класів, крім того, вони здобувають багато додаткових знань».

Марія Косик довго працювала директором Довжанської середньої школи, тепер вийшла на пенсію й очолює «Веселкову школу»: «Спочатку ми використовували елементи «Веселкової школи» в навчальній програмі з власної ініціативи, але у вересні 2005 року начальник управління освіти облдержадміністрації Юрій Герцог підписав наказ про офіційний експеримент. Батьки бачили, наскільки легко стали вчитися їхні діти, вчителям довелося трохи тяжче, адже діти у «веселкових» класах беруть активну участь в уроці. Вони творчо налаштовані, не бояться сперечатися з учителем і досить часто бувають праві».

Оксана Батьо: «Минулого року я випустила четвертий клас, із яким займалася за «веселковою» методикою від самого початку. Діти набагато випереджають своїх однолітків зі звичайних класів. Одна з учениць пішла до гімназії в райцентрі, вчителі весь час питають, де вона раніше вчилася. Не вірять, що такі знання їй дали в звичайній сільській школі...».

А ось що про «Веселкову школу» розповіла методист кабінету початкової та дошкільної освіти Закарпатського інституту післядипломної педагогічної освіти (ЗІППО) Марія Кирик: «Уперше я звернула увагу на «веселкові класи» ще чотири роки тому, коли проводила моніторинг із математики в третіх класах. Таких результатів, як у «веселковому» класі, не було навіть у міських школах. А це ж звичайний сільський клас, до того ж гірський район! Навесні наукова рада ЗІППО підбивала підсумки розширеного експерименту «Веселкова школа» в перших класах. Результати психологічних тестів показали, що з усіх параметрів — успішність навчання, увага, пам’ять, творче мислення — «веселкові» класи на 15—20% випереджають контрольні. Причому «веселкові» першокласники читали на рівні другого, а деякі навіть на рівні третього класу успішно справлялися з завданнями з математики для другого».

«Спочатку отримайте гриф Міносвіти…»

«Веселковою школою» зацікавилися й у столиці. Минулого року Ю.Пінчук, методиста ЗІППО М.Кирик та вчительку О.Батьо запросили на колегію Міносвіти, після чого Педагогічний університет ім. Драгоманова уклав договір із ЗІППО про спільну роботу з науково-методичного обґрунтування педагогічної технології «Веселкова школа» (науковий керівник експерименту — заступник директора ЗІППО професор Василь Химинець). У Міносвіти «Веселкову школу» курирує Інститут інноваційних технологій. За словами Галини Древаль, завідувачки сектору початкової та дошкільної освіти інституту, «Веселкова школа» могла б увійти до великого проекту Міносвіти «Школа майбутнього». Однак для цього потрібен спонсор, котрий би допоміг видати підручники й оплачувати експериментальну роботу…

«Ви знаєте, де живуть найбезкорисливіші люди у світі?» — трохи емоційно запитує мене Юлія Борисівна, коли ми вже прощаємося з нею. І сама ж відповідає: «В Іршавському районі. Ось уже сьомий рік десятки вчителів тут працюють за «веселковою» програмою, ні копійки не отримуючи за участь в експерименті. І найвідважніші люди — теж звідси. Дозволити на рівні районного відділу освіти (завідувач Іван Попович) сотням першокласників співати, стрибати, гратися й сміятися на уроках, тобто порушувати дисципліну, — погодьтеся, це відважний вчинок. А що ж держава? Вона нагородила нас дипломом другого ступеня на всеукраїнському конкурсі «За кращу модель початкової школи». Хоча це була єдина із сорока представлених на конкурс моделей, що пропонувала повний комплект підручників для початкової школи — від букваря, прописів і математики до ігрових курсів із географії, зоогеографії, біології, фізики, хімії, астрономії, історії, світової культури. Підручників, що протягом шести років дають дуже хороші, навіть унікальні результати. Усі вони затверджені ЗІППО, але для проведення всеукраїнського експерименту цього недостатньо. «Спочатку отримайте гриф Міносвіти на свої підручники, — сказали нам, — а потім поговоримо про фінансування». Але для отримання грифу Міносвіти потрібно апробувати кожен підручник як мінімум два роки, а для цього його необхідно видати. Ми протягом року друкували підручники разом із робочими зошитами на кольорових принтерах, але вони вийшли з ладу. Вартість одного підручника маленького тиражу зашкалює — понад 60 гривень. Які ж батьки захочуть і зможуть платити такі гроші? Невже всі експерименти в українській освіті проводяться так само? Не дивно, що за такого підходу українські діти «благополучно» завалюють загальноєвропейські тести і не здатні вступити до вищих навчальних закладів без репетиторів.

Італійські благочинні організації з радістю допоможуть одній-двом українським школам, але освіта українських дітей у цілому — не їхня проблема! Тоді чия ж? В очікуванні відповіді на це запитання запрошуємо до співпраці відважних, люблячих і безкорисливих людей. Я знаю, вони живуть не лише на Закарпатті...»

На фото: Юлія Пінчук зі своїми дітьми та «веселковими» підручниками.

Про Веселкову школу коротко

Sun, 31 Mar 2019 07:34:00 +0000

Веселкова Школа - це детально розроблений проект початкової школи з комплектом виданих та перевиданих підручників, включаючи дошкільну підготовку, «веселковими» контрольними до кожного уроку і можливістю он-лайн навчання, в тому числі для малюків від 4 років. Система була відзначена дипломами на всеукраїнських конкурсах, як кращий проект школи майбутнього.

Ігрові методи навчання ( шрифт,що розмовляє, пісеньки-сходинки і ін. Навчальні ігри та пісні) дозволяють інтенсивно засвоювати навчальний матеріал в грі. У доступній формі вже в початковій школі даються основи предметів, що традиційно вивчаються в середній школі (географія, фізика, хімія, світова культура, іноземні мови, астрономія, біологія, історія та ін.), які дітьми засвоюються на порядок швидше і ефективніше, ніж підлітками . Для малюків це захоплююча гра, тоді як підлітки часто сприймають навчання як тяжкий і нудний труд.

Система успішно апробована в сотнях шкіл і дитячих садів України і Італії. Над її методичним обґрунтуванням працювали провідні науково-педагогічні інститути України. Система багаторазово висвітлювалася в українській та італійській пресі, ТБ-програмах, педагогічних виданнях.

Система не вимагає спеціальної підготовки педагогів, оскільки підручники містять в собі всі необхідні методичні рекомендації у вигляді конкретних завдань.

На русском

Веселкова Школа – это образовательная система с комплектом изданных учебников и возможностью он-лайн обучения для детей от 4 лет до 12. Система отмечена дипломами на всеукраинских конкурсах, как лучший проект школы будущего. Не требует специальной подготовки педагогов и материальных вложений.

Веселкова Школа – это детально разработанный проект начальной школы с комплектом изданных и переизданных учебников, включая дошкольную подготовку, «радужными» контрольными к каждому уроку и возможностью он-лайн обучения, в том числе для малышей от 4 лет. Система была отмечена дипломами на всеукраинских конкурсах, как лучший проект школы будущего.

Игровые методы обучения (говорящий шрифт, песенки-лесенки и др. обучающие игры и песни) позволяют интенсивно усваивать учебный материал в игре. В доступной форме уже в начальной школе даются основы предметов, традиционно изучаемых в средней школе (география, физика, химия, мировая культура, иностранные языки, астрономия, биология, история и др.), которые детьми усваиваются на порядок быстрее и эффективнее, чем подростками. Для малышей это увлекательная игра, тогда как подростки часто воспринимают учебу как тяжкий и нудный труд.

Система успешно апробирована в сотнях школ и детских садов Украины и Италии. Над ее методическим основанием работали ведущие научно-педагогические институты Украины. Система многократно освещалась в украинской и итальянской прессе, ТВ-программах, педагогических изданиях.

Система не требует специальной подготовки педагогов, поскольку учебники содержат в себе все необходимые методические рекомендации в виде конкретных заданий

Веселкова Школа - Блог

Підручники

Презентація Веселкової школи

Різниця між числом і цифрою.

Сім ключів від "Веселкової Школи"

Как вырастить счастливого человека

Веселкові пісні

до майбутнього цифрового підручника Веселкова Школа

spyiankovij_pidruchnik.jpg

Джерело: Ю.Б. Пінчук, Л.В. Бердар "Співанковий підручник", 2009, видавництво Олександри Гаркуші. Ужгород.

Музичний шрифт створила Л.БердарНамалювала художниця А.Дурда

Інноваційна аудіо-візуально-кінестетична технологія навчання шестиліток.

Школам і дитячим садкам

ВСТУП

І. ТЕОРЕТИЧНА БАЗА ІННОВАЦІЙНИХ ПІДХОДІВ У НАВЧАННІ ШЕСТИЛІТОК

ІІ. ІННОВАЦІЙНІ ДО НАВЧАННЯ ГРАМОТИ ТА РОЗВИТКУ МОВЛЕННЯ ШЕСТИЛІТОК

Вундеркінди з глибинки

Головне — запалити в очах дітей іскорку

Дошкільнята виконували завдання, які не дуже давалися третьокласникам

«Спочатку отримайте гриф Міносвіти…»

Про Веселкову школу коротко

На русском

Музичний шрифт створила Л.Бердар
Намалювала художниця А.Дурда